Роги зламати (обламати) кому, в ролі прис. — приручити, підпорядкувати когось своїй волі.

— Він ще не одному роги зламає, буквально й алего­рично (Яновський, Твори, т. V, 1959, стор. 127); — І доки ми будемо панський гніт і наругу терпіти? — Прийде час, Харитоненкові роги обламаємо! — твердить Сильвестр (Гордієнко, Твори, т. II, 1959, стор. 190).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"