Хоч греблю гати в ролі обст., прис. —дуже багато.
(Мама) — У нас отих обірванців, що з кобзами по ярмарках швендяють, хоч греблю гати! (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 339); — Гратимемо! І п'єсу вибрали, і у волості підходящу кімнату дають, а артистів—хоч греблю гати! (Остап Вишня, Твори, т. І, 1956, стор. 236).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"