Випустити кишки кому, в ролі прис.– убити.
– Уже й спарувалися? Може, з похорону та й зразу на весілля? – Оце тобі похорон, а оце – весілля! – другим лящем порівняв фарбу на лицях Данька Дукач зопалу, рубонув кулаком повітря: – За дружком захотів!? Я тобі ниньки випущу кишки.– Побачимо, хто кому?– Побачимо! (Стельмах, Твори, т. II, 1962, стор. 11).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"