Над усе у ролі обст.— найбільше.
В тому садкові (пан Лукаш) понасаджував аґрусу та порічок на грядках, груш зо дві та яблуньок викохав і, мабуть, над усе в світі любив і жалував ті деревця і кущики свої (Марко Вовчок, Твори, т. V, 1956, стор. 223); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (Сосюра, Твори, т. II, .1947, стор. 84).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"