Права рука чия, в ролі прис. — найнадійніший, найближчий помічник; довірена особа.
Олеся (читає). «...Хазяїну моєму я дуже уподобався, бо був шпаркий до діла, а через год я став його правою рукою» (Кропивницький, Твори, т. II, 1958, стор. 300); Прокіп Савич підтягав загін, працював дні й ночі. Правою рукою його був політичний комісар загону Свирид Петрович (Дмитерко, Наречена, 1959, стор. 96); (Долгін) — ... Може, обіцяв зробити своєю правою рукою? (Рибак, Час сподівань і звершень, 1960, стор. 427); Від давньої придавленості, відлюдькуватості, розгубленості не лишилось і сліду. Далебі, права рука бригадира: де порядкує він (Остап) на сівбі, оранці— Мажара спокійний (Гордієнко, Твори, т. II, 1959, стор. 324—325).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"