Як билина в полі, нар.-поет., зі сл. один, сам. Зовсім одинокий, без рідних; самотній.
Хазяйка наша була удовиця .. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок); — За наших часів неможна жити поодиноко, як билина в полі (З.Тулуб. Людолови); Я одна, як билина в полі, а вони всі на мене, як вітер на билину (І.Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я); Один я на свiтi без роду, i доля - Стеблина-билина на чужому полi (Т. Шевченко. Гайдамаки); Хто нас, як билиночок у полі, буде доглядати?…(Г. Квітка-Основ’яненко. Маруся); Як та билинка в полі, він залишився в світі (В. Шевчук. Григорій Сковорода).
І одна я, як билина
На полі, осталась
На сім світі... (Т. Шевченко. Відьма)
Варіанти: Як билинонька в полі. Ой, одная, одна, Як билинонька в полі (Укр.. пісні).
Билина звичайно є символом самітності.
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Увага! Закріпи знання з тренувальними тестами
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Ласкаво просимо в "Світ слова"