Відкоша давати, дати кому, в ролі прис.– чинити опір, рішуче протидіяти.
Командор. Як ви привикли все збувати сміхом. Анна. Та змилуйтесь! Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то з мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка, Твори, т. III, 1952, стор. 365).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"