За вуха з грязі витягти кого, в ролі прис. – допомогти кому-небудь вибратися з біди.
Ридаючи, вголос (Софія) промовляла: «...Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували, так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка, Твори, т. III, 1952, стор. 540).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"