Кирпу гнути – див.: Гнути кирпу.
Аби б тільки ти мені своїми хитрощами помогла поріднитися з полковником, а там уже що буде –побачимо. Іш ти, мужичка! куди кирпу гне! Стривай! (Шевченко, Твори, т. III, 1949, стор. 17); – Засіли там наші багатирі, за патриціїв себе мають і кирпу гнуть гірше від шляхти (Тулуб, Людолови, т. І, 1957, стор. 171).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"