Не до солі кому, в ролі прис. — про кого-небудь засмученого, чимсь стурбованого.
Робота у мене остатніми часами йшла не шпарко, бо такі були справи, що було «не до солі» (Леся Українка, Твори, т. V, 1956, стор 173); Френкелю моє найширше повіншовання, невважаючи на те, що... а впрочем, бог йому суддя, йому було, певне, «не до солі» (Леся Українка, Твори, т. V, 1956, стор. 182).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"