Нехай в очах у мене сльози
Та я сміюсь... ніхто не бачить
Хай гримкотять довкола грози,
Я стримаюсь, я не заплачу.
Я вовченя, вовки не плачуть,
бо їхня доля захищатись,
в гущавину вони тікають.
На самоті, щоб помирати.
Я не потішу всіх сльозами
Війна іде не жити - вмерти.
Ще хто - кого, це ми побачим,
Кому тут носа можна втерти.
1995 р
автор - Леся Скорик © "Світ слова"