Забити памороки кому, в ролі прис. – запаморочити.
Їй забило памороки (Нечуй-Левицький, Вибрані твори, т. II, 1937, стор. 137); А це – як бабахне! Хитнулась темнота і вихром закрутилася кругом, сизою блискавицею знявся світ перед очима, аж засліпило... забило памороки... (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 332); (Бронко). – ...Сьогодні, кажу тобі чесно, як поцілувала уперше, аж мені памороки забило. – Ну, то й добре, – стрепенулася Стаха і зразу ж притулилась головою до його плеча (Вільде, Сестри Річинські, 1958, стор. 399); Люди, може б, і придумали і, певне, найшли раду, виплуталися з будь-якого трудного становища, та хіба ж не заб'ють памороки? (Гордієнко, Твори, т. II, 1959, стор. 229).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"