З ума зводити, звести – див.: Зводити з пуття.
А то Венера все свашкує, Енеєчка свого муштрує, Щоб він з ума Дідону звів (Котляревський, Енеїда, 1928, стор. 17); Іди, голубочко, в найми... в найми іди на старість літ... І дочку свою, пишну панночку, веди за собою; хай лишень коло чужої роботи помаже-покаляє свої білі рученьки, а то вибілилися... Тільки хлопців і глядить, тільки їх і знає з ума зводити... (Панас Мирний, Твори, т. III, 1954, стор. 54).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"