Пісня лебедина — див.: Лебедина пісня.
Муза. — ... Невже отсих гір золота верховина Для тебе сумна, мов тюремна стіна? Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, Бо хутко порветься остання струпа! (Леся Українка, Твори, т. І, 1951, стор. 156); Та невже ж то пісня лебедина. — Нене, чуєш, як гримить, рояль. — То заграє, сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (Нагнибіда, Пісня походів, 1949, стор. 108).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"