Серед білого дня — удень.
— ... Насилаєш (пане) на нас усяку наволоч, позориш нас серед білого дня... Коли ж так... темна ніч покаже, де моє, де твоє! (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 315); В її головах горить світло. Це чудне, неприродне, бліде, мов мертве, світло серед білого дня (Коцюбинський, Твори, т. І, 1955, стор. 420); Ви можете серед білого дня підійти до кожного одесита запропонувати йому участь у фільмові (Яновський, Твори, т. V, 1959, стop. 118).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"