http://www.zoofirma.ru/

Вербиця старенька в чеканні листочків ще спить

Вербиця старенька в чеканні листочків ще спить,
Спогадує маму в далеких казахських степах
Над нею схилилася ніжно серпанком блакить,
Пробудить вже скоро її білявка-весна
Та пам'ять людськая не спить і чекає весни;
Щоб світоча духу свого привітать.
Та пам'ять людська береже на віки
Імення Тараса, що волі не дав пропадать.
З ім'ям його вкупі устала Вкраїна з колін,
Вогонь його віщий підняв душі з руїн,
І серце його любов'ю затяте
Примусило кожне святині палати.
Згадаймо його як він в заповіті просив
Серед вільних і рідних йому берегів.
І хай в кожному серці маленька свіча
Шлях правди і волі його привіта.

09.03.1669
автор - Леся Скорик © "Світ слова"


Теги: вірші, громадянська лірика, поезія, україна, шевченко, шевченкова верба

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/