Лазаря корчити (співати) у ролі прис. — удавати з себе нещасного, бідного, прибіднюватися, скаржитися на свою долю.
— Чого ти зітхаєш? — гримнув на неї (на Мотрю) голова. — У чоловіка навчилася?.. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив... (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 135); (Митрич) — ...Тільки, дітки, мабуть, уже самі будете працювати. Я оце з'їв останнього зуба та й думаю — мабуть, і подивитися не доведеться, як ця мадама (машина) за мене буде надуватись. (Свир) — Що ти, Митричу, Лазаря співаєш? (Панч, Твори, т. II, 1956, стор. 80).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"