Мов у воду (канути, пірнути) — див.: Ні слуху ні духу.
(Ольга Павлівна) — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми... (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 155); Мов у воду був пірнув Санько Паскуда і ось виринув. Виринув слідчим у поліції (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 67).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"