http://www.zoofirma.ru/

Прикусити язик

Прикусити язик(а) у ролі прис. — утриматися від висловлення, раптово замовкнути.

  Підготовка до ЗНО з української мови та літератури
індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова"
Запис за телефоном (viber)  0664302060

— Та що ти тут пащекуєш? — вже й він (писарчук) крикнув на Ївгу. — Я тебе тут за патли... — та й при­кусив язик, бо ввійшов так трошки б то й на па­на похожий (Квітка-Основ'яненко, Твори, т. II, 1956, стор. 275); — Е, дурниць не дурниць, — відповів Сімон, дужче червоніючи, — але ти би ліпше зробив, якби при­кусив свій язик за кождим разом, заким випалиш таким своїм дотепом! (Франко, Твори, т. І, 1955, стор. 319); (Ілько) — Я тобі не таке приніс, Юрку. Скажи, ти вмієш прикусити язик, коли треба? (Козланюк, Юрко Крук, 1957, стор. 350); — Смілива ж ви людина! — таки не втримався Валентин Модестович, але зараз же прикусив собі язик, побачивши, як незадоволено зсунулись брови Ганни Іванівни (Шовкопляс, Інженери, 1935, стор. 278— 279); Соломія прискала, злилася, не знати на що би наважилася, так Саливон, добре знаючи жінчину вдачу, грізно напустився на неї, щоб прикусила язика (Гордієнко, Дівчина під яблунею, 1954, стор. 276).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Закріпи знання з тренувальними тестами!  
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Ласкаво просимо в "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/