Про мене в ролі част.— виражає згоду (з відтінком байдужості) з чиєю-небудь думкою, пропозицією.
— Не буду, батюшко, їсти: гріха боюся. — Про мене, як знаєш! А я тобі раджу й дозволяю їсти скоромне, бо ти, діду, охляв і захляв (Нечуй-Левицький, Микола Джеря, 1951, стор. 27); — Та ми таки Христю одберемо од вас, — сміється Галя. — ...Про мене ...Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість, — одказує Грицько (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 365); Він (вітрець) влетів до мене у вікно, наче приском в темну хату кинув тим дзвінким піском — і геть полинув. Що ж, лети, про мене все одно (Леся Українка, Твори, т. І, 1951, стор. 306).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"