http://www.zoofirma.ru/

Ласкава втома

Ласкава втома заховалась в тіні вій і виглядає звідти з осміхом і наглядно, мовляв - скоро ти там, чи ще довго противитись будеш. Блаженна втома щасливої людини. Бо щастя, напевне, стомившись перепурхувати, долями людей, присіло на мої вії і вигойдується. Ось тому я щаслива і втомлена. І хоч день був похмурим. Все одно все розцвітало і ніжне зелене листя піднімалось тільки вгору, до неба!

І хоч і гризлася одна самотня погана думка, вона в'язла своїми тонкими ніжками в солодкій, тягучій стомі, а думки линули, і я ту муку бачила лише зрідка, здалека. За вікном ліхтар освітлює ніжне зелене листя. Я пам'ятаю, як ще недавно в його світлі витанцьовували сніжинки. А листя не зворухнеться, так, ніби здивовано розглядає світло серед ночі. Мені треба вчитись, та я боюся зігнати з вій щастя, тому опускаю обважнілу голову на подушку і засинаю, щастя муркотало, згорнувшись клубочком на віях, як кошеня.
Вранці, прокинувшись, воно грайливо майне деінде! Зате я говоритиму, що засинала із щастям.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, філософська лірика, роздуми

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/