Терпець уривався, урвався кому, в кого, в ролі прис. — вичерпалися можливості терпіти, зносити що-небудь.
Було вже так одного разу, ще за царя, що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея, який мав освятити церкву, і шлях точнісінько отак курів, і теж терпець уривався (Довженко, Твори, т. І, 1959, стор. 80).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"