З-під носа випустити – кого – що, у ролі прис. – втратити те, що було поруч, у безпосередній близькості.
Докори сумління, видно, не особливо гризли його за те, що з-під носа випустив живим того нужденного, більше схожого на чабана, вояку, що не одразу пальнув у його перелякані, блискучі, мов чорнослив, очі... (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 52).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"