Нудити світом у ролі прис. — нудьгувати, томитися.
Не питали б, за що проклинаю долю, Чого нужу світом? (Шевченко, Твори, т. І, 1939, стор. 21); Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? (Шевченко, Твори, т. II, 1939, стор. 109); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка, Твори, 1960, стор. 177); Микола. ...він (Семен) знає про вашу (Варвари і Луки)... теє... дружбу? Варвара. Мабуть, не встиг іще взнати. Микола. Буде нудити світом, бідолаха (Галан, Твори, т. І, 1960, стор. 495).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"