Перемивати, перемити кісточки (кістки) кому, в ролі прис.— лихословити, пускати плітки про кого-небудь.
Там (надворі) і досі гудуть ковалівці, перемиваючи один одному кісточки (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 452); Незабаром прийшов додому й Іван. Він одразу догадався, про що розмовляли Роман з Марією, і лагідно закинув дружині: — О, вже, мабуть, перемила всі кісточки? Ну й язичок! (Минко, Ясні зорі, 1951, стор 99); Стальський усе ще оповідав міські сплітки... — перемив кістки пану старості, пані старостині, панам комісарам (Франко, Твори, т. VII, 1951, стор. 195).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"