Плече до плеча в ролі обст.— поруч, близько один до одного.
— Скоро народиться ранкова зірка,— каже Саксаганський. І його голос теж звучить так, ніби вій зараз заспіває. Вони (Качалов і Саксаганський) йдуть повільно, плече до плеча... (Мартич, Повість про народного артиста, 1954, стор. 14); Вона благала - і він пішов далі, міцно притиснувшись плечем до плеча, з одним бажанням - йти так, щоб не лишитись позаду і не побачить, що у Марічки замість одежі, замість спини... Е, що там... не хотів думать ( М.Коцюбинський, Тіні забутих предків); Притислися плечем до плеча й дивилися на далекі прирічкові краєвиди; там нижче корячкувате завмер підбитий ще у війну танк, і по ньому, як мурашва, лазили діти (Валерій Шевчук, Дім на горі).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"