http://www.zoofirma.ru/

Чом біль турбот розтравлює так душу

Чом біль турбот розтравлює так душу...

Жить не вмирати то, але цвісти.

Я побачити в квіті хутко мушу,

Бо долю не пройти, не проплисти.

А тінь років ховає біль подалі,

Мій зір уже не палить рана та.

В тумані сховані побитії кришталі,

Захована у часі сліпота.

Нетреба мати великого хисту,

щоб піснею душу перелить.

Якби хто втратив ту любов пречисту,

То і іншим зумів би говорить,

січень 1995 р.

 

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, життя, інтимна лірика, смуток, жаль

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/