http://www.zoofirma.ru/

МАМІ


Мамо, нене, матусю!
Серця найтонша струна
Знов бринить до тебе,
Знов обізвалась вона.
Мелодію цю нестримну
Неспроможна в слова перелить.
Найріднішу, найближчу людину,
Як я можу тебе не любить?
Я люблю, й люблю тебе, нене.
Так, як любиш мене ти.
Тож прийми подяку від мене
За розкриті предивні світи.
Ти малою назвала Лесею,
Коли червень меди спивав.
У цім червні ти стала Любою,
У найкращому слові Любов.
Першим словом твоєї первістки
У цім світі(добра) життя краси,
Було слово тихо зронене,
Яке впало, як крапля роси.
-Мамо, - кликало із колисочки.
-Мамо, - мчало із дитсадка.
-Мамо, - в школу складало підручники.
-Мамо, - глянув, і школа пройшла.
Пролетів цей час і для тебе,
Посрібливши вроду твою.
Але мамо, я розквітла під небом
Повторити твою красу.
Нині я зустрічаю сімнадцяту весну,
Весну, що ще не квітла розмаєм,
Що не збудила силу ще ясну,
Яку у собі ми тримаєм.
Ця пора - це юні світання,
Ця пора - це проба крила
А підтримку собі і вітання
У тобі я матусю знайшла.
І для мене найдорожчими
Будуть сльози неждані твої,
Коли тріумф ними зрошений
Увінчає на радість тобі.
Я висвячую тебе мамо
У святі своєї душі,
У святі свого храму.
Де офірою линуть вірші.
Я весела твоя мала донечка,
Я продовження тебе у житті.
Ти моє посивіле сонечко,
Ти моя добра фея путі.

08.03.96
автор - Леся Скорик © "Світ слова"


Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/