Рвати з (одного) копита — див.: З копита.
Стовпом зніметься порох... коні будуть рвати з копита... бричка — як п'яна, з боку на бік, а панна Анеля здіймає руки: — Стійте! На бога, стійте... Не треба... (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 267); Коні рвонули з одного копита. Грудка снігу влучила мені в обличчя, запорошила очі (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 52).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"