http://www.zoofirma.ru/

Старовинні пейзажі

 

Мене хвилюють пейзажі старовинні.

Вони ховають в собі сутність давнини.

Так, ніби віч на віч ти зустрівся

З правічними, прадавніми людьми.

Хто ви? Хто ви? Хто ви?

Портрети і життя.

Чиїм пензелем мальовані

Ви вийшли з забуття.

Хто ви? Хто ви? Хто ви?

Живете серед нас.

Навічно й знову-знову

Для вас спинився час.

Мене бажання одне не полишає.

Я відчуваю його навіть у сні.

Коли до вас я знову завітаю,

Почуть давно вже співані пісні.

Коли я знову, знову вас побачу

До вас у раму, в вікно мов зазирнуть

А що там далі? Може заховалась

Отам художника невидима ще суть.

08.01.1996

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, філософська лірика, пейзажі

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/