http://www.zoofirma.ru/

ЗРОСТАЙ!

 

В шістнадцять років світ більшає і ширша,

Як більшає і ширша юна ще душа.

Коли в п'ять років це кімната лише,

В шістнадцять це країна не одна.

І ти із себе дивишся крізь очі,

Мов через вікна зазираєш в світ.

Чи може справді, чи лише здалося

Своїм поглядом ти топиш лід,

Що ним відділена твоя душа від інших,

Що ним затримано тебе на всім скаку.

І з усіх зол ти вибираєш гіршу

Дивитися у світ, крізь скалочку гірку.

А ти не бійся - ширся - розширяйся!

Ставай великим, вбирай цілий світ,

Щоб він в тобі тобою уміщався!

Топи той лід! Топи той лід!

Ставай все вищим, неба діставайся.

І через край в інші глянь світи.

Лише собою, собою зоставайся

Рости великим - та це будеш ти.

08.01.1996

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

 

Теги: вірші, поезія, філософська лірика

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/