Голова кругом ходить – про стан недомагання, розгубленості, приголомшеності (від перевантаження справами, турботами і т. п.)..
Одного разу цілий такий (холодний) день я перебула надворі. Увечері щось мене тре, мне, руки і ноги судомить, усю докупи зводить, а голова так кругом і ходить (Панас Мирний, Твори, т. І, 1954, стор. 91).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"