Далеко не заїхати на чому, в ролі прис. – багато не досягти, не добитися в який-небудь спосіб.
– Їхати йому додому – це дурниця, страшенна дурниця: рік тут один зостався. Безглуздя це! І говорити про це нема чого. Це – раз. По-друге – жити на отій одній хлібині–теж далеко не заїдеш (Головко, Твори, т. І, 1957, стор. 159); Довго не міг Опанас забути цієї розмови. «Воно, звичайно, може, їхня правда. Мабуть, таки їхня. Не ті часи. Тепер вже на волах далеко не заїдеш», – думав він, оравши на пар свою обмежену нивку (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 75).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"