На дно сідати в ролі прис.— зневірюватися, припинити боротьбу.
— Н-да... Буває, іноді й розкиснеш. Але на цей раз ні. На цей раз я — розумієш? — як ото заліза шмат до червона розігріти, а тоді водою холодною облити — гартується. І я теж. Хіба ти гадаєш — руки згорну й покірливо на дно сідати буду!? (Головко, Твори, т. І, 1957, стор. 173).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"