На живу нитку в ролі обст.— неохайно, нашвидкуруч, неміцно.
Увечері тілько Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не приходилася, та чимало і зносилася: рукава трохи не доходили до локтів, стан насеред спини, одна пола розірвана, зметана на живу нитку, локті у дірках — сорочку крізь їх видно (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 117).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"