http://www.zoofirma.ru/

Шевченкові

- Здрастуй батьку! Великий наш Кобзарю!

І стала мовчки, поклонилась

Засяяло сонце межи хмар.

І в серці пісня народилась

І полились річки-слова,

Немов священная молитва.

- О батьку, батьку, Боже мій

Дивися нині на Вкраїну.

Дивись на юний лебідь-цвіт,

Що встав з руїни-домовини.

І гімном їм твої слова,

Що будять душу, палять серце.

І тіло ниє, ожива.

Й веселково сяють очі

Встає їм сонце серед ночі

Для України, для братів

Ізранена душа встава

Твоїх "незрячих гречкосіїв".

Життя постало із руїн,

І зберегти його зумієм.

Криваве серце золоте

Що біль до себе забирає

І до цих пір воно цвіте.

Бо все, що вічне, не вмирає.


10 березня 1994 р.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, громадянська лірика, поезія, шевченко

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/