Вийти з ладу в ролі прис. – перестати діяти.
Десь у глибині кварталів заскрипів залізним скреготом «собака» – шестиствольний німецький міномет, і одна з мін вибухнула поблизу пушкарів. Хтось з-поміж них, видно, вийшов з ладу, бо Сіверцев сам підскочив до гармати (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 241).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"