З себе корчити кого, в ролі прис. – прагнути здаватися ким-небудь, удавати з себе кого-небудь.
Він, здається, й досі з себе незайману корчить, оцей ваш Чернишок? Ні анекдота путнього від нього не почуєш, ні спиртяги з ним не потягнеш (Гончар, Твори, т. III, 1959, стор. 336).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"