Зчинити бучу – див.: Збивати бучу.
– Олександра гуляє в корчмі, та моргає на парубків, та зачіпає молодих чоловіків. А ввечері, вже добре п'яненька, влізе в хату і зчинить страшенну бучу: голомшить дітей, чіпляється до Петра, кричить, репетує і довго не може втихомиритись... (Коцюбинський, Твори, т. І, 1955, стор. 68); Та трапилось, що Євка прибирала в хаті, знайшла черевики й зчинила бучу (Чорнобривець, Пісні гір, 1958, стор. 41).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"