Лихом об землю (вдарити, бити) у ролі прис. — та й горя мало, і все.
— Чого мовчиш? — штовхнула вона (Шура) Макара. — Тобі що, подоїла своїх корів та лихом об землю. А привезли б тобі дві тисячі курчат, тоді і ти мовчала б (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, стор. 217).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"