На всю губу в ролі обст., означ., прис.— багато, нестримно.
Далеко, десь серед чужих країв, Пан на всю губу жив у розкоші, як пану подобає (Глібов, Байки, 1938, стор. 65); Вареник. ...Живуть, каже, собі отець з сином в миру, хазяїнують, і слава скрізь іде про них, що хазяїни на всю губу! (Кропивницький, Твори, т. II, 1958, стор. 225); ...Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Первомайський, Казка про Івана Голика, 1958, стор. 20).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"