По вуха в ролі обет.— сильно, пристрасно.
Зустрів (Рубін) лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (Сенченко, Оповідання, 1959, стор. 40); Галина зітхнула. Я знав, що вона по вуха була закохана в Семена Михайловича. Про це мені не раз говорила Ящірка (Збанацький, Малиновий дзвін, 1958, стор. 31).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"