http://www.zoofirma.ru/

ЗИМА

Чому сумною видається нам зима?
Це ж справжній сон величної природи.
Чи хто бував у справжнім царстві сна?
Коли лиш казка все усюди?
Як ні, то втратила багато,
Це треба бачить, треба чуть,
Як пташка ранок вітає радо,
Коли морози тріщать, гудуть.
Як сніє ліс в чудних обновах.
Як тихо спить сита рілля.
Чекаючи як свисне ховрах,
Щоб знов плодити до життя.
Як ніччю темною глухою,
Коли не бачить їх ніхто,
Зірки злітають з небокраю,
Співають, водячи танок.
А вдень, як їх ховає небо,
Нишком тікають у сніги
І з сонцем граються у жмурки,
Виблискуючи під саньми.
Як місяць повагом, мов батько,
Все ходить небом з краю в край
Як шелестить під снігом жито
Вже сподіває на врожай.
Це треба бачити і чути
І це не важко, лиш на мить
Затримай подих ти у грудях
І світ красою забринить.

1994 р.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/