Вильнути наверх денцем – див.: Дати дуба.
Фарона першого погладив
По тім'ю гострим кладанцем
І добре так його уладив,
Що сей вильнув наверх денцем
(Котляревський, Повне зібрання творів, т. 1, 1952, стор. 255).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"