Не до лиця кому, в ролі прис.— негоже; не відповідає чиєму-небудь становищу.
А тепер він (Петро) щонеділі — До кравця та до шевця. Бригадирові артілі Постоли ж не до лиця! (Олійник, Вибране, 1959, стор. 87); Не до лиця мені дивитись на зорі і зітхати, і вірші читати не в моєму характері... А люблю я тебе більше за все на світі. Ввійшла ти мені в душу, і не знаю, на горе чи на радість! (Цюпа, Назустріч долі, 1958, стор. 375).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"