Збивати, збити (забити) бучу за що, в ролі прис. – сваритися, піднімати лемент, крик, лайку.
Ну, з того часу вони вже злигалися і заприсяглися одна одній допомагати: та краде, тій передає, а ця збиває за щось бучу, аби людям очі одвернути (Дніпрова Чайка, Твори, 1960, стор. 81); Оришка забила бучу: – Як се так? Чого се там? (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 209).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"