І (й) слід простиг (прохолов) чий, у ролі прис. – давно безслідно зник.
Коли він (Яків) вирвався з-поміж жінок і вибіг насеред двору – панича уже і слід простиг; чулося одне глухе тупотання нестямної біганини серед широкого майдану (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 60); Уляни й слід прохолов (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 299); Гетьман звелів піймати кількох чоловіків, одшмагати батогами й послати скликати людей, витягати сховані човни. А тих човнів давно й слід прохолов: шукай їх аж у плавнях (Японський, Твори, т. І, 1954, стор. 23); Дужим ударом у вгодовану пику він збив офіцера з ніг... А коли офіцер спромігся схопитись і зчинити крик, Щорса й слід прохолов (Скляренко, Легендарний начдив, 1957, стор. 18).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"