Носа втерти (утерти) — див.: Втерти носа.
— От носа нам усім і втер цей новачок, дивіться, та як утер! — сміявсь Кульбак. — Тож норму дати можна, раз дав її оцей юнак (Дорошко, Три богатирі, 1959, стор. 24—25), Дідок (понюхавши тютюну). Учена у тебе стала голова, Хведоре. Словами такими закидаєш, що й ораторові котрому носа утреш... (Куліш, П'єси, 1960, стор. 221).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"