Скалити зуби в ролі прис. — сміятися, усміхатися.
«Вони (люди) тільки обпивали тебе. А потім... посеред білого дня скалитимуть зуби, будуть сміятися...» (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 306); Драгомана вона (Соломія) не бачила, а жовніри скалили до неї зуби й зачіпали (Коцюбинський, Твори, т. І, 1955, стор. 383); На жаль, ми затримались тут (у Нанкіні) лише 5 годин. Оглянули... резиденцію Народного Комітету Нанкіна. Звідси й вигнали Чан Кай-ші, який скалить тепер поламані зуби на Тайвані, сидячи на американських багнетах (Козланюк, Подорожі, 1959, стор. 18-19).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"