Ума не добрати (не прикласти) в ролі прис. — неможливо чи важко виявити причину виникнення чого-небудь.
— Зуби в нього (Пилипа), —пояснила Милана... Тільки те й роблю, що висівки на сковороді грію та до зубів кладу. І що воно таке, ума не доберу (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 439); (Христя) — ... І чого ви (тітко) полізли до нас (красти), ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки. І непогані буряки... (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 70).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"